БИК

БИК¹, а́, ч.

1. Велика свійська парнокопита жуйна тварина родини порожнисторогих, яка утворює разом з вимерлими дикими биками і турами рід справжніх биків.

Міняй бики на воли, аби дома не були (П. Чубинський);

У середині кубка-курильниці, знайденого у Чингульському похованні, містяться зображення лева, бика, орла та грифона (з наук.-попул. літ.);

Після того, як 1627 р. в Європі було вбито останнього тура, справжні бики представлені лише численними породами свійських тварин (з наук.-попул. літ.);

Племінний бик;

* У порівн. З Енеєм плив Массик, .. ледащо неробоче. А сильний і товстий, мов бик (І. Котляревський);

[Люди:] Та ну не бришкай! Хоч ти і здоровий, як той бик, а проте і нас чимало (Панас Мирний).

2. тільки мн. Те саме, що бича́чі.

Нараховується чотири роди биків: справжні бики, яки, лобасті бики та бізони (з наук. літ.);

Бики мають важкий, товстий тулуб з короткою шиєю та короткими сильними ногами. На відміну від буйволів роги, округлі і гладкі, є як у самців, так і в самок (крім деяких комолих порід свійської худоби) (з наук. літ.);

Дикі види биків живуть у тропічних лісах, у лісостепу, населяють відкриті степові простори та пустельні нагір'я; численні породи свійської великої рогатої худоби зустрічаються повсюдно (з наук.-попул. літ.).

3. Самець тварин, що належать до родин бичачих і оленевих.

Невдовзі на сході з'явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів .. плескуваті голови горбатих биків зебу (І. Муратов);

У вересні в оленів починається гін. Сильніші бики збирають навколо себе гареми з 15–20 самок, відбиваючи слабших самців (із журн.).

4. іст. Знаряддя страти у вигляді порожнистої металевої фігури тварини в натуральну величину, під якою розпалювали вогнище після того, як усередину поміщали засудженого.

Наливайка пекли в мідному бику (О. Стороженко);

Перед очима Хмельницького стали спалені в мідних биках, четвертовані на плахах, посаджені на палі, обезглавлені його попередники (П. Панч).

5. мн., жарг. Маклери, які грають на фондових біржах на підвищення курсу цінних паперів.

Бики ринку нерухомого майна відзначають, що з новою хвилею іпотечного фінансування попит продовжуватиме перевищувати пропозицію (з газ.).

БИК², а́, ч.

Одна з кількох масивних проміжних бетонованих або кам'яних опор, на яких тримається міст.

За двоє гін залізничний міст – стрімко повис на кам'яних биках (О. Десняк);

Освітились бетоновані бики високих дунайських мостів. Порвані ферми гнулись у багряну воду (О. Гончар);

// Берегова бетонована або кам'яна опора греблі; стоян.

Вишукали матеріали і з правого боку закінчили бики для перекриття через канал.., а з лівого боку – тільки стіну бика (Іван Ле).

Бика в'яжуть воловодом, а чоловіка словом.

Різниця між фізичним та моральним обов'язком і відвічальністю.

Бика голова не боліла, як корова телля родила.

Докір марнотравному, який не здає собі справи, як тяжко треба було працювати, аби придбати те, що є.

Бик забув, як телятем був.

Про гордого чоловіка, що збагатівши, гордить давніми приятелями.

Бик землю бортить, а персть на нього летить.

Лихий зновлює поговір, який на нього самого впаде. Бик визиваючи другого бика до двобою, гребе ногами землю і кидає в гору.

До чого бик навик, за тим і риче.

До чого чоловік з малку привик, того все хоче.

На бік бики, бо процесія йде.

Перед важною справою буденні речі мусять уступити.

Не проси у бика молока.

Не проси у бідного нічого, бо він не має.

Ні бик — ні телиця, ні дівка — ні молодиця.

Про дівчину, що покрилася.

Соб, бицю, коло плота, яка заплата, така й робота.

Мало платять, мало й роби.

З бика не надоїш молока.

Про неможливе.

Куди бик привик, туди й завертає.

Якою дитина звикла бути змалку, такою вона буде і в дорослому віці.

Бугай, віл

1. (безрогий) герун, гулавий

2. (великорогий) кайла, рогаль, рогань, турко

(головатий) рега

(грубоногий) кодій

(козячі роги) козій

(кривоногий) швейнога

(малий) гостяк, гузок

(однояйцевий) магро

(пасмитий) муруга, муругий

(роги вділ) шулий

(рудий) барна, линок

(сивий) бокшій, мазій

(худий) плева

(хуткий) шмалко

(чорний) караман, мургій

(чубатий) рингач, риндач

I. БИК (самець корови); БУГА́Й (племінний бик); ВІЛ, КРУТОРО́ГІ мн., фольк. (кастрований бик, якого використовують як тяглову силу); ТУР (вимерлий дикий бик). В артільному дворі біля волярні Тимко побачив розлиганих биків (Григорій Тютюнник); Широким.. шляхом тягнеться валка чумацьких маж. Круторогі ступають поважно (В. Самійленко).

ОПО́РА спец. (елемент споруди або машини для підтримання несучих конструкцій, пристроїв і т. ін.), ПІДПО́РА, СТОВП, СТОЯ́К, СТОЯ́Н розм.; БИК перев. мн. (масивні опори, на яких тримається міст); ПІ́ЛЕРС (стояк, що підтримує палубу судна). Міст складається з опор і пролітних будов (з наукової літератури); Яхта стала під мостом, прибита хвилею до однієї з підпор (Л. Дмитерко); Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін (І. Франко); Весь вироблений простір (у шахті).. закріплюється дерев'яними або металевими стояками (з журналу); Біля яблуні неподалік звелася на високих стоянах нова хата (І. Цюпа); Залізничний міст на кам'яних биках.

БИК – ВІЛ

Бик, -а. 1. Велика свійська рогата тварина – самець, бугай, а також самець деяких порід диких рогатих тварин. Якось забрела череда, бик став бутіти й рити рогами кучугуру (О.Гончар); [Анна:] Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка); Невдовзі на сході з явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів у ній плескуваті голови горбатих биків зебу (І.Муратов). 2. Те саме, що віл. На зеленій галявині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).

Віл, вола. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М.Коцюбинський); Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І.Нечуй-Левицький).

I

(тварина) bull; ox

бій биків — bullfight

здоровий як бик — strong as a horse; as sound as a bell, as sound as a roach; sl. in the pink

II

(моста) pier (of a bridge), bridge pier