БЕШКЕ́ТНИЦТВО, а, с.
1. Вчинки, поведінка бешкетника.
Він притис долоні рук до грудей, як це робить дитина, коли хоче довести свою непричетність до виявленого бешкетництва (Ю. Смолич);
// Порушення дисципліни, пустування.
Студенти сиділи тісним гуртком .. і на все реагували голосніше, ніж це було б потрібно, з якимсь школярським бешкетництвом (Ю. Смолич).
2. Нахил до бешкетування.
Вони [підлітки] з бешкетництва його [невільника] камінням побивають (З. Тулуб).
[beszketnyctwo]
с.
1) figlarstwo
2) urwisostwo
-а, с.
1) Вчинки, поведінка бешкетника.
2) Нахил до бешкетування.
Распуста
сваволле
свавольства