М., райцентр Житомирської обл., на березі р. Гнилоп'яті (притока р. Тетерев, басейн Дніпра); 93 тис. мшк.; верстатобудівний, хіміч. машинобудування заводи, меблева, поліграфічна, легка, харчова промисловість; залізничний вузол; замок (кінець XVI ст.), монастир кармелітів (1627), храм св. Варвари (1826, тут 1850 О. де Бальзак пошлюбив Е. Ганську), пізньобароковий лат. Маріїнський собор (XVII, XVIII ст.). Терени заселені у II тис. до н.е.: поселення епохи бронзи, пізніше черняхівської культури; відомий з 1320, важливий торговельний осередок Вел. князівства Литовського, від 1593 права м.; у XVIII ст. сформувався найбільший в Україні осередок культу Діви Марії з Дитям; на поч. XIX ст. одне з найбільших м. України (50 тис. мшк.), центр гуртової та ярмаркової торгівлі; населення переважно єврейське (найкрупніший осередок хасидизму); у 1918-19 бої Армії УНР та корпусу Січових Стрільців із більшовицькими військами.
[berdycziw]
ч.
Berdyczyw
Берди́чів, -чева, -чеву, -чевом (м.) (а не Барди́чів)
地理 别尔季奇夫