БЕЛЕТРИ́СТИКА, и, ж.
Художня література, перев. романи, повісті та оповідання.
Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки (Панас Мирний);
Такий успіх піддав мені віри, що белетристика – це моє покликання (М. Грушевський);
Останній тиждень ніякої белетристики не можу читати (В. Дрозд);
У творах історичного характеру правда повинна бути фактична; в белетристиці, де пригоди вигадані, вона заміняється логічною правдою (з наук.-попул. літ.).
белетри́стика
• белетристика
(від франц. belles-lettres — красне письменство)
- в широкому значенні — твори худож. л-ри взагалі; у вужчому — худож. проза (на відміну від поезії і драматургії). Нерідко Б. називають твори худож. прози, призначені для "легкого" читання.
белетри́стика
[беилеитристиека]
-кие, д. і м. -иец'і
[beletrystyka]
ж.
beletrystyka liter.
-и, ж.
Художня література, перев. романи, повісті та оповідання.
【阴】 文艺 小说文学, 散文
Fiction, belles-lettres (фр.)
Белетри́стика, -ки, -ці
Краснописьменство