ГОЛО́ДНИЙ (який відчуває голод), НЕСИ́ТИЙ, ЗГОЛОДНІ́ЛИЙ, НЕГОДО́ВАНИЙ, НЕНАГОДО́ВАНИЙ (якого не погодували); БЕЗХЛІ́БНИЙ (який не має хліба). — Я повертався з роботи (саме час був рибальський) натомлений і голодний (Ю. Яновський); — Чи не бачили ви.. Десь ненароком сестрички моєї, що тут заблукала.., Може, де вепра напавши неситого, криком гонила? (М. Зеров); Зголоднілі гості накинулися на їжу (З. Тулуб); Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина (Т. Шевченко); — Якби не я, то воли й кінь стояли б в загороді цілий день ненапоєні й ненагодовані (І. Нечуй-Левицький); То з чого ж будуть жити ті тисячі бехлібних та незарібних людей..? (І. Франко).
БЕЗХЛІ́БНИЙ, а, е.
Який не родить хліба.
Безхлібні степи;
// Який не має хліба.
То з чого ж будуть жити ті тисячі безхлібних та незарібних людей тут в Бориславі..? (І. Франко);
// Без хліба.
Тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (М. Стельмах).
-а, -е.
Який не родить хліба. Безхлібні степи. || Який не має хліба. || Без хліба.
Breadless
безхлібні роки — years of famine
Безхлі́бний, -на, -не