Значение слова "АНУЇТЕТ" найдено в 13 источниках

АНУЇТЕТ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АНУЇТЕ́Т, у, ч., фін.

1. Вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний дохід (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу і відсотків з нього.

До найпростіших форм ануїтету належить строковий ануїтет. Він передбачає, що страховий внесок буде сплачений за один раз і натомість страхувальникові (застрахованому) протягом усього його життя страхова компанія здійснюватиме щорічні виплати (з наук. літ.).

2. Пенсія, що сплачується ануїтентам.

Гарантований ануїтет являє собою строковий ануїтет, який не пов'язується зі смертю клієнта і гарантується для мінімального періоду часу (з наук. літ.).

найдено в "Eкономічній енциклопедії"

рос. аннуитет (фр. annuite — щорічний внесок, від латин. annus — рік) — різновиди щорічної державної позики, від якої кредитор щорічно одержує дохід (ренту) у вигляді процента, який встановлюється з розрахунком на поступову сплату кредитної суми (боргу) й процентів з нього.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

ануїте́т (франц. annuite – щорічний внесок, від лат. annus – рік) у капіталістичних країнах вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний доход (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу й процентів з нього.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч.

1) Вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний дохід (ренту).

2) Пенсія, що її сплачують ануїтентам.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

ануїтет; ч. (фр., щорічний внесок, від лат., рік) вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний доход (ренту), що встановлюється з розрахунком на поступову сплату боргу й процентів з нього.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-у, ч. 1》 Вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний дохід (ренту).
2》 Пенсія, що її сплачують ануїтентам.

найдено в "Економічному словнику"

(англ. anuity) 1. внесок, що періодично сплачується (щорічна рента). 2. тип термінової державної позики із щорічним погашенням боргу.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

фін.

annuity

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

ім (щорічна виплата, зумовлена договором чи іншим юридичним актом) annuity

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

ануїте́т іменник чоловічого роду

найдено в "Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку"