БЛАСТОЦЕЛЬ (от бласто... и греч. koilos - полый), сегментационная полость, полость дробления, первичная полость тела, полость, образующаяся между бластомерами у зародышей животных; заполнена жидкостью, отличающейся по хим. составу от окружающей среды. Достигает наибольшего размера к концу дробления на стадии бластулы. В процессе гаструляции постепенно вытесняется перемещающимся клеточным материалом.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
БЛАСТОЦЕ́ЛЬ, я, ч., біол.
Порожнина, яка утворюється між бластомерами в зародкові організму на стадії бластули.
Автори припустили, що в бластоцель переходить натрій, який запасався у зв'язаному стані (з наук. літ.).
-і, ж., біол.
Порожнина дроблення, що утворюється між бластомерами у зародків тварин.