Значение слова "АТРИБУЦІЯ" найдено в 11 источниках

АТРИБУЦІЯ

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

атрибу́ція

• атрибуція

(лат. attributio — приписування)

- одна з галузей текстології, яка займається встановленням авторства творів, коли вони анонімні, або підписані псевдонімом, чи є містифікацією літературною. А. здійснюється в двох осн. напрямах: пошуки прямих або побічних доказів авторства (досліджуються автографи, перелік творів, складений автором чи близькими йому особами, листування, щоденники, мемуари, документи, що зберігаються в архівах редакцій і цензурних відомств, тощо); аналіз ідейно-образного змісту творів, їхніх лінгвостилістичних особливостей, творчої манери автора. Практично ці способи застосовуються комплексно. Див. також Евристика у літературознавстві.

Літ.: Див. до ст. Текстологія.

Н. М. Гаєвська.


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж., мист.

Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність.

Точно встановлено зараз атрибуцію сепії Т. Шевченка “Тріо” (з наук.-попул. літ.).


найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"
(лат. — приписування) Визначення місця, часу і автора художнього твору або належності останнього до історичного періоду, художньої течії, стилю. Виконується на підставі архівних документів, літературних джерел, архітектурно-археологічних досліджень, розшифрувань графіті, монограм майстрів, порівняльного аналізу композиційних і технічних прийомів тощо. Разом з тим для А. творів станкового живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва зберігають своє значення традиційні методи "знавецтва".
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ї, ж.

Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність.



найдено в "Українсько-польському словнику"

[atrybucja]

ж.

atrybucja грам.


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. жін. родумист.атрибуция


найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
атрибу́ція (від лат. attributio – приписування) визначення достовірності, аутентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення.
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-ї, ж. Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність.

найдено в "Словнику іншомовних слів"
атрибуція; ж. (лат., приписування) визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця і часу створення.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
атрибу́ція іменник жіночого роду
T: 19