атрибу́ція
• атрибуція
(лат. attributio — приписування)
- одна з галузей текстології, яка займається встановленням авторства творів, коли вони анонімні, або підписані псевдонімом, чи є містифікацією літературною. А. здійснюється в двох осн. напрямах: пошуки прямих або побічних доказів авторства (досліджуються автографи, перелік творів, складений автором чи близькими йому особами, листування, щоденники, мемуари, документи, що зберігаються в архівах редакцій і цензурних відомств, тощо); аналіз ідейно-образного змісту творів, їхніх лінгвостилістичних особливостей, творчої манери автора. Практично ці способи застосовуються комплексно. Див. також Евристика у літературознавстві.
■ Літ.: Див. до ст. Текстологія.
Н. М. Гаєвська.
АТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж., мист.
Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність.
Точно встановлено зараз атрибуцію сепії Т. Шевченка “Тріо” (з наук.-попул. літ.).
-ї, ж.
Визначення достовірності, автентичності художнього твору, його автора, місця й часу створення; достовірність, автентичність.
[atrybucja]
ж.
atrybucja грам.