Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Це відчуття цілковитої єдності з усім цим коханим, дорогим світом людей взагалі, батьківщини зокрема й родини передусім робило його щасливим (І. Багряний); Головне не падати духом, не впадати в розпач у біді, навчав Рубанюк своїх слухачів, у згуртованості наша сила (І. Цюпа); Призначення людини її єднання з Богом. І це велика тайна. І вона є, вона данність у нас. Тому душа людині необхідна. Без неї вона не була б людиною (з журналу); Замаскований ворог став втрачати одність (Ю. Яновський); Здавалося, ніщо не могло похитнути Давню Русь. Аж ось 1054 року помер Ярослав, і державна монолітність Русі порушилася (з журналу); Він розповів про пригоди "Лахтака", про товариську спаяність штурманів і матросів (М. Трублаїні); На шахті він пройшов школу робітничої спайки і взаємовиручки (Д. Прилюк). — Пор. 1. сою́з, 1. співдру́жність.
СПІВДРУ́ЖНІСТЬ (взаємна дружба, єднання), СПІВДРУ́ЖБА, БРАТЕ́РСТВО, БРА́ТСТВО, СОЛІДА́РНІСТЬ, ПОБРАТИ́МСТВО. Бойова співдружність; Творча співдружба професіональних діячів мистецтва з народними талантами; Братерство народів; Інтернаціональна солідарність; Побратимство міст різних країн. — Пор. 1. є́дність, 1. сою́з.
СПІ́ЛЬНІСТЬ (схожість, цілковита подібність, однаковий зміст чого-небудь, відношення до чогось), Є́ДНІСТЬ, ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ЗГО́ДА, СПІЛЬНОТА. — Спільні ідеї породжує спільність поглядів (Л. Дмитерко); Дружба, товариство, єдність, одностайність — це ж основна тема непогасного "Тараса Бульби" Гоголя (М. Рильський); "Чи чуєш, Іване, .. тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду" (Ю. Яновський).
СХО́ЖІСТЬ (сукупність схожих рис між ким-, чим-небудь), ПОДІ́БНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧЧЯ (внутрішня); Є́ДНІСТЬ (цілковита); АНАЛОГІ́ЧНІСТЬ, АНАЛО́ГІЯ, ПАРАЛЕЛІ́ЗМ (спільність, повторення характерних рис). Між нею і сином видко було схожість в обличчях (А. Кримський); Мало не в кожному обличчі, особливо, що не подобалось йому, дід знаходив подібність до якоїсь рослини, худобини чи звірини (М. Стельмах); Співзвучність душ допомагає вловлювати думки навіть на відстані (П. Загребельний); Прості контурні лінії в роботах Ю. Логвина, тонке співзвуччя ілюстрації з білим полем паперу, з текстом — все це складає враження прямої імітації малюнка пером (з журналу); Усім серцем відчував (поет) свою єдність із трудящими, свій кровний зв'язок не з тими, хто їсть хліб, добутий хліборобами, і одягається в пишну одіж, виткану рабинями, а з тими, хто добуває той хліб і тче ту одежу (М. Рильський); Навіть псевдокласичні автори творили часом живі типи та сцени, коли їм траплялося знаходити справді близькі аналогії між якимись подіями давніх часів і сучасного їм, авторам, життя (Леся Українка).
¤ *надфразова єднiсть -- сверхфразовое единство
¤ єднiсть теорiї i практики -- единство теории и практики
-ності, ж.
1) Тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність.
2) Поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку.
••
Фразеологічна єдність — стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний неподільний на складові частини вислів.
3) Схожість, цілковита подібність.
4) Спільність чого-небудь, зосередженість чогось в одному місці і т. ін.
В єдності сила.
Заклнк солідарности, що лиш з'єднані поконають перешкоди.
З'єднані устоємо, а роз'єднані упадемо.
Доказ сили в солідарності і слабосилля у роз'єднанні.
Спільний ворог єднає ворогів.
У нещасті й вороги єднаються проти спільного ворога.
Єдність і братерство — велика сила.
Про велике значення єдності і братерства.
Unity
єдність місця, часу і дії — the unities of place, time and action
єдність поглядів — unity of opinion
єдність протилежностей — unity of opposites
відсутність єдності — disunion
【阴】
1) 统一; 联合; 团结
2) 结合, 联系
2) 共同性, 一致性
Єдність дій 行动一致
є́дність
[йед(')н'іс'т']
-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у
[jednist']
ж.
jedność
Є́дність, -ности, -ності, -ністю
о́дність і є́дність, -ности, -ності, -ністю
Еднасць
зладжанасць
Enhet; enhetlighet; endräkt
Enhet
Enhed