І́БІС

І́БІС, а, ч. Схожий на невелику чаплю болотний птах з довгими ногами й загнутим дзьобом; у стародавніх єгиптян уважався священним. В долині Нілу, особливо в дельті ріки, водиться чимало птахів: ібіси, фламінго, пелікани та ін. (Наука.., 5, 1958, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 9.