КАПІТАЛІЗМ

КАПІТАЛІЗМ (від лат. capitalis - головний; "капіталом" у XII - XIII ст. називали основні фонди, запаси товарів, грошові суми, прибуток від процентів) - тип суспільства, форма економіки, "спосіб виробництва", який спочатку існував у вигляді укладу, а згодом особливо рельєфно виявив себе в Європі (XV - XVII ст.), спочатку в Італії і Голландії. Вирішальний стрибок у розвитку К. відбувся у XVIII ст. перш за все у Великій Британії, де капіталістична економіка поєдналася із технологічним потенціалом, створеним індустріальною революцією. К. - певна стадія соціального розвитку, якому відповідає індустріалізм, машинне виробництво, урбанізація і ринок. Передумовою і чинником становлення і розвитку К. були особистісні трансформації - поява громадянина, вільної і автономної особистості. Сукупно усе це сприяло бурхливому розквіту виробничих сил, всебічному розвитку соціальної мобільності, експансії економіки в усі сфери суспільного буття і, зрештою, - колонізації. Існуюча у сучасному світі капіталістична система склалася у XIX ст. і остаточно зміцнилася у XX ст., перетворившись на "світ-економіку" (Валерстайн). У процесі становлення К. економічна підсистема суспільства набула певної автономії (обґрунтуванням цієї емансипації економіки був класичний лібералізм), специфічної динаміки і прискорення розвитку. Термін "К." увійшов до широкого обігу після виходу відомої праці Зомбарта "Капіталізм". Сміт, якого вважають теоретиком К., не вживав цієї категорії, майже не використовував це слово і Маркс. М. Вебер вважав, що поняття "К." можна вживати для визначення суспільств, які задовольняють економічні потреби шляхом капіталістичного підприємництва, тобто діяльності, яка орієнтована на ринок і має на меті отримання прибутку внаслідок торговельного обміну. В процесі розвитку К. зазнав істотних трансформацій, проявивши спроможність до перебудови і певного вдосконалення. Насамперед це знайшло вияв у його демократизації. За своєю природою індустріальне машинне виробництво тяжіє до тоталітарних форм, тому економічний деспотизм К. врівноважується демократичними політичними формами. Істотне значення мала соціалізація К.: уряди капіталістичних країн (під впливом організованого тиску з боку трудящих) поступово запроваджували систему соціального страхування, розбудовували відносини соціального партнерства та ін. К. поступово перестає бути тільки конкурентним економічним порядком, формуються засади "народного К. "К. участі" та ін. У той же час проявляють себе тенденції до глобалізації К., його концентрації і монополізації. Транснаціональні корпорації стають більш впливовими агентами світової політики, ніж більшість національних держав. Поява комп'ютерних мереж створює передумови для тотальної експансії К. в усі сфери буття ("пан-К.", "віртуальний К."). Незважаючи на численні вади, К. як економічна система довів свою ефективність і конкурентноспроможність.В. Заблоцький

економічна система, що складається насамперед із підприємств, котрі знаходяться у приватній власності і беруть участь у конкуренції на вільному ринку. Політичні мислителі захищали капіталізм з огляду на низку причин: він є економічно ефективним; надає свободу як безпосередньо – через сферу, відведену для економічної ініціативи, так і опосередковано – через свої усталені зв’язки з ліберальними політичними інституціями; робить індивідів відповідальними за свою власну долю, тим самим розвиваючи в них упевненість у собі; крім того, він дає вихід особистим амбіціям, що в іншому разі можуть виявитися політично небезпечними. Приклади такого захисту див. у класичній політичній економії, лібертаризмі, у Сміта та Гаєка. Капіталізм піддають суворій критиці прибічники соціалізму, передовсім Маркс та його послідовники (Див. «марксизм»); останні доводять, що капіталізм обов’язково включає відчуження та експлуатацію робітничого класу і що ця система, будучи економічно далеко не ефективною, стає жер

капіталі́зм суспільно-економічна формація, що приходить на зміну феодалізмові; останній в історії людства класово антагоністичний лад, що грунтується на приватнокапіталістичній власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці капіталом. Основним економічним законом К. є виробництво й привласнення додаткової вартості, джерелом якої є неоплачена праця найманих робітників. Соціальну структуру К. становлять два основні суспільні класи – робітників і капіталістів. Антагоністичний характер соціальної структури К. зумовлює повну протилежність і глибокий конфлікт матеріальних інтересів його основних класів, неминучість класової боротьби. К. властиві такі невід’ємні риси, як стихійний розвиток, конкуренція і анархія виробництва, кризи надвиробництва, масове безробіття. Гостра суперечність між дедалі зростаючим суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення його результатів – основна суперечність К. – зумовлює непримиренну класо

рос. капитализм 1. Суспіль-но-економічна формація, що прийшла внаслідок розвитку феодалізму на його зміну як більш досконала, ефективна і прогресивна форма. Ґрунтується на приватнокапіталістичній власності на засоби виробництва і найманій праці вільних людей. 2. Економічна система, якій притаманна приватна власність на засоби виробництва і розподіл в якій виробленої продукції, товарів, послуг здійснюється в основному через ринок. Характерними рисами К. є вільне підприємництво, конкуренція, прагнення виробників і продавців товарів одержувати прибуток. Пройшовши тривалий шлях розвитку, сучасний К. зорієнтований на соціальні цілі, науково-технічний прогрес, досягнення зацікавленості працівників у результатах праці.

соціально-економічна система, заснована на приватній власності, особистій свободі та свободі укладення угод; економічні процеси при к. регулюються переважно через ринки: товарів і послуг, праці, капіталів; політична влада може здійснюватись у різних формах: від диктатури до демократії; поняття к. утвердилось у 2-ій полов. XIX ст. у зв'язку з працями К. Маркса; до академічної економічної науки його впровадив В. Самберт.

-у, ч. Суспільний лад, в основі якого лежать різні форми приватної власності на засоби виробництва, ринкова економіка і громадянське суспільство, яке складається з двох основних класів – власників засобів виробництва і найманих робітників.

(англ. сapitalism)   економічна система, за якої кожна людина має право вкладати кошти, працювати в бізнесі, продавати й купувати без обмежень з боку держави.

капіталізм; ч. суспільно-економічна формація, що приходить на зміну феодалізмові.

капіталі́зм іменник чоловічого роду

lat. capitalism
капитализм

{капіталі́зм} -му, м. (на) -мі.

-у m kapitalizm

капіталізм, -у

კაპიტალიზმი

капитализм

capitalism

Капитализм