АВІА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Теорія і практика пересування у повітрі на літальних апаратах, важчих за повітря.
Основною метою безпосередньо причетних до становлення та розвитку авіації було здійснення польоту на апаратах, важчих за повітря (з навч. літ.);
Величезний прогрес науки і техніки в XX столітті, особливо розвиток авіації, ракетної техніки, поставили нові, підвищені вимоги до швидкості обчислень (із журн.);
У Другому всесвітньому конгресі "Авіація XXI століття" за напрямом "Безпека в авіації" взяли участь науковці з 38 країн близького та дальнього зарубіжжя (з газ.).
2. Сукупність літальних апаратів; повітряний флот.
Стрункими пружними клинцями пішла авіація, розгортаючись над дотами (О. Гончар);
Розрізняють авіацію цивільну та військову (з наук.-попул. літ.).
Aviation; aircraft
авіаносна (що базується на авіаносцях) авіація — carrier based aircraft
бомбардувальна авіація — bombardment aviation (aircraft)
винищувальна авіація — fighting aviation, pursuit aviation
розвідувальна авіація — reconnaissance (scouting) aviation
санітарна авіація — sanitary aviation
сільськогосподарська авіація — agricultural aviation
стратегічна авіація — strategic aviation
цивільна авіація — civil aviation
штурмова авіація — attack aviation, low-flying attack aircraft
Комплекс теоретичних і практичних проблем та технічних засобів, пов'язаних із польотами на літальних апаратах; транспортний засіб та засіб повітряної оборони; розрізняють а. цивільну — транспортна (пасажирська, вантажна), спортивна, господарсько-сервісна (обслуговування підприємств сільського господарства, лісівництва, гасіння пожеж і т. п.), санітарна, а також а. військову.
-ї, ж.
1) Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря.
2) Сукупність літальних апаратів; повітряний флот.
【阴】 航空, 航空事业; 航空队. 【集】 飞机
Luftfart
Luftfart
Luftfart