Значение слова "ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ" найдено в 4 источниках

ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ

найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ (у менеджменті) — процес, за допомогою якого відбувається передача завдань та повноважень працівнику, який стає відповідальним за виконання доручених завдань. Повноваження передбачають обмежене право працівника, зокрема фармацевтичної організації, використовувати ресурси (матеріальні, фінансові, людські та ін.) для виконання завдань, зумовлених цим процесом делегування. При Д.п. працівники мають право (у певних межах) планувати власну роботу, визначати методи її виконання, вирішувати питання перевірки її якості, приймати рішення щодо графіка роботи, розкладу та вибору пріоритетів у роботі. Керівник фармацевтичної організації повинен нагороджувати працівників за пошук власних рішень проблеми (або за допомогою членів робочої групи), а не за негайне звернення до керівника за допомогою при вирішенні робочих проблем, що виникли. Чим вищий рівень управління, на якому знаходиться менеджер, тим більше повноважень він має. Зокрема, директор фармацевтичного підприємства має більші повноваження, ніж майстер (менеджер технічного рівня). Повноваження обмежуються посадовими інструкціями (див. Посадова інструкція), політикою фармацевтичної організації, процедурами та правилами, законодавчими нормами. Організаційні повноваження бувають лінійними та апаратними (штабними). В межах лінійних повноважень завідувач аптеки передає повноваження підлеглому завідувачу відділом, той далі — підлеглому провізору; утворюється скалярна ланка команд відповідно до ієрархії рівнів управління. Серед штабних повноважень виділяють рекомендовані, обов’язкового узгодження, паралельні, функціональні. Реалізувати ефективно процес Д.п. в організації складно внаслідок протидії цьому як керівників (директорів фармацевтичних підприємств, начальників відділів, цехів, завідувачів аптек тощо), так і підлеглих (провізорів, інших співробітників фармацевтичних організацій). Керівники організації не завжди делегують повноваження, оскільки вважають, що тільки вони самі можуть виконати завдання найкраще; побоюються, що підлеглі виконають роботу не належним чином, із запізненням або зовсім не виконають; не бажають ризикувати; не можуть налагодити ефективну систему контролю за виконанням роботи співробітниками. Зі свого боку підлеглі не завжди схильні брати на себе додаткові повноваження через нез’ясованість обов’язків, невпевненість у правильності виконання роботи, завантаженість уже існуючою роботою, відсутність додаткових мотивуючих факторів тощо.

 Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М., 1992; Мнушко З.Н., Дихтярева Н.М. Менеджмент и маркетинг в фармации. Ч. І. Менеджмент в фармации / Под ред. З.Н. Мнушко. — Х., 2007.

Дорохова Л.П.

найдено в "Економічному словнику"
(англ. authority delegating)   передача частини прав однієї юридичної особи іншій, як правило, від вищої інстанції до нижчої. На практиці вища посадова особа делегує своїм підлеглим переважно відповідальність за поточні питання діяльності підприємства чи організації, вивільняючи для себе час на розв’язання найважливіших питань. Делегування повноважень повинно здійснюватися в індивідуальному порядку, з урахуванням того, кому передаються. У кожному окремому випадку керівник повинен бути впевнений, що підлеглий в змозі виконати ті завдання, які йому доручаються.
найдено в "Eкономічній енциклопедії"
рос. делегирование полномочий передання повноважень іншій особі. Проводиться з метою децентралізації управління шляхом залучення до управління більшої кількості з управлінського складу організації, здійснення (делегування) повноважень підлеглим з боку керівника.
T: 28