СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст.
Те саме, що схо́дка 2–4.
За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т. д (з наук. літ.);
Схід побратимів назначений був на неділю (І. Франко);
– Найбільше лютує на мене Підпара. В неділю кричав на сході: таких, як Кандзюба, в Сибір (М. Коцюбинський);
[Горох:] Громадяни!.. Сход горбачівської громади оголошую одкритим (І. Микитенко);
– Тимофію! – начальницьким голосом гукнув старшина. – Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! Тут... громада, сход. А ти... (Ю. Смолич).
(1) Волосни́й сход, іст. – орган місцевого селянського самоврядування другої половини XIX – початку XX ст. ст.
От через це і не слід їх [козаків] прилучати до разночинців, а хай вони вибирають гласних на своїх волосних сходах, скільки на кожну волость призначено (Панас Мирний).
крутой сход - 陡坡
сельский сход - 村会
м.
1) (выпуск) fuoruscita f
2) (спуск) discesa f
3) (при рассеве материала) residui m pl di scarto
- сход ракеты- сход с рельсов- сход шихты
сход сущ.муж.неод. (3)
ед.им.
С середины моста сход по круглой, витой, ветхойПут2.
потом 60 шагов без ступеней, сход на платформу, где купол, 8Пут2.
С севера сход, крыльцо к роднику.Пут9.
м.
1) (действие) descente f
сход с рельсов — déraillement m
2) (место) pente f
3) (собрание) уст. réunion f
Rzeczownik
сход m
zejście n
schodzenie odczas. n
zebranie n
1) (действие) bajada f (тж. место)
2) уст. (собрание) congregación f, reunión f (rural)
розм. схід, сходу, ч., іст.
Те саме, що сходка 2-4).