АВТОРАДІОГРА́ФІЯ, ї, ж., фіз.
Метод вивчення розподілу радіоактивних речовин (ізотопів) у досліджуваному об'єкті, який полягає в накладанні на об'єкт (зріз стебла рослини, сплав і т. ін.) чутливої фотоемульсії та отриманні фотографічного зразка, який фіксує розміщення радіоактивних ізотопів.
При авторадіографії радіоактивні речовини немовби самі себе фотографують (з наук. літ.).
Метод дослідження, який застосовують в біології та медицині для визначення локалізації радіоактивних елементів і помічених ізотопами зв'язків у клітинах і тканинах та для спостереження за перебігом реакцій, в яких вони беруть участь.
-ї, ж.
Метод реєстрації розподілу радіоактивних речовин (ізотопів) в об'єктах, що полягає в накладенні на них спеціальної фотоплівки.