f
1) спор, оспаривание, пререкание
sans contestation — беспрепятственно; бесспорно
il y a sujet {matière} à contestation — по этому вопросу можно спорить
mettre en contestation — оспаривать
2) спорный вопрос
3) юр. отвод
4) протест, недовольство существующим порядком
1) спорный вопрос; предмет спора
2) оспаривание (требования и т. п.)
спростування, заперечення, заперечування, оспорювання (вимоги тощо); спірне питання, предмет судового спору; боротьба
• A dispute where there is strong disagreement