П'Я́НСТВО, а, с.
Постійне надмірно вживання спиртних напоїв; хвороблива пристрасть до них.
П'янство – в роботі не товариш (приказка);
Розумна, поважна й хазяйновита, вона [Ганна] маладуже великий вплив на гетьмана Богдана, вивела при його дворі гулянки та п'янство і була доброю господинею в домі (І. Нечуй-Левицький);
Були часи, коли він зовсім не пив, як же вхопився вже до п'янства, то пропадав з дому на два-три тижні (Л. Мартович);
Мені майже фізично стало в тих умовах важко дихати: п'янство, темнота, доноси (С. Васильченко);
Біля монопольок стояв цілий день радісний ґвалт, крик і п'янство (В. Винниченко);
– Боюсь, що посумує [Левко], понудьгує отак якийсь час, а потім зірветься чи в п'янство, чи в якийсь розбій (М. Стельмах).
ПИЯ́ЦТВО (постійне надмірне вживання спиртних напоїв, хвороблива пристрасть до них), П'Я́НСТВО, АЛКОГОЛІ́ЗМ, ПИЯ́ТИКА розм. (Зінько:) І коли це пияцтво притишиться?! (М. Кропивницький); — А пригадайте собі, люди, скільки лиха наробили вам шинки, п'янство? (М. Коцюбинський); Серед пережитків минулого одним з найбільш живучих є алкоголізм (з журналу); Згадую, як Степан Кищук оцього Юхима за неробство та пиятику гострим словом допікав (С. Журахович).
-а, с.
Постійне надмірне вживання спиртних напоїв; хвороблива пристрасть до них.
[p'janstwo]
с.
pijaństwo
【中】 狂饮, 纵饮无度, 酗酒
Hard drinking, drunkenness
Drukkenskab
Fylleri
Fylleri