ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (М. Рильський); Ремо здригнувся.. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні... На хвилинку йому здалось, що то не вона.. В його голові майнули химерні думки про можливість підміни... (О. Досвітній).
О́БМІН, МІ́НА, МІНЯ́ННЯ, МІНЬБА́ розм., МІНЯНКА розм., ЗАМІ́НА рідше. Рожева папуга подавала вам ваше щастя в обмін на маленьку білу монетку (Ю. Смолич); Договір міни; Після уроків затіяли хлопці міньбу.. Застромивши руку в кишеню, сказав (Дзюнька) Гаркавому: — Давай мінятись (Є. Гуцало); Охочих до мінянки купа велика; одні відходять, другі надбігають (І. Франко); — Хлопці! Денис у мене сало вкрав. Віддай сюди! — А тобі що, шкода? — поцікавився Денис.. — До чужого не лізь. Я твої торби не займаю. — Я тобі дав хліба, ти мені сала. Заміна (Григорій Тютюнник).
-и, ж.
1) Дія, за якої замість одного предмета, явища і т. ін. виступає інший предмет, інше явище і т. ін., замість одного предмета, однієї особи береться інший предмет, інша особа.
2) Той, хто (або те, що) замінює, може замінювати собою кого-, що-небудь.
3) рідко. Те саме, що обмін.
1) (дія) substitution, replacement
заміна ув'язнення штрафом — commutation of prison confinement to a fine
заміна застарілого обладнання — substitution of outdated equipment
2) (те, що заміняє) substitute; (паліатив) makeshift
【阴】
1) 代替, 替换
2) 代替人, 代替物
◇ В заміну 代替, 替代
[zamina]
ж.
wymiana, zamiana
замі́на
[зам’іна]
-ние, д. і м. -н'і
Адмена
зьмена
зьмяняць
Замі́на, -ни, -ні; -мі́ни, -мі́н