-ую, -уєш, недок. і док., перех.
1) книжн. Давати апробацію, офіційно схвалювати, затверджувати що-небудь.
2) с. г. Робити апробацію (у 2 знач.).
Ую, -уєш, недок. і док. книжн. Офіційно схвалювати, стверджувати, затверджувати після перевірки; визначати якості посівів: апробувати роботу, апробувати саджанці. Пох.: апробація, апробований, апробування.
апробува́ти
[апробуватие]
-роубуйу, -роубуйеиш
[aprobuwaty]
дієсл.
aprobować
АПРОБУВА́ТИ див. апробо́вувати.
Апробува́ти, -бу́ю, -бу́єш
To approbate, to approve