⊲ ЛЕННИК, а, м.Лицо, получившее лен; вассал.Быть чьим ленником, вассалом, голдобником. Ад. I 1000.
Ленница, ы, ж.Ад. I 1000.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
ЛЕ́ННИК, а, ч., іст.
Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки щодо свого володаря.
– Дяка, ваша величність, – схитнув круглою головою князь. – Я знав ласку і від хана кримського, ленника великого султана (П. Загребельний);
Згодом феодальні повинності ленників зменшувалися, натомість право віль но розпоряджатись землею, як своєю власністю, збільшувалося (з наук.-попул. літ.).
⊲ ЛЕННИК, а, м.Лицо, получившее лен; вассал.Быть чьим ленником, вассалом, голдобником. Ад. I 1000.
Ленница, ы, ж.Ад. I 1000.
Rzeczownik
ленник m
Archaiczny Historyczny lennik m
Archaiczny Historyczny wasal m
-а, ч., іст.
Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки стосовно до свого володаря.
[łennyk]
ч.
lennik
vasallo m
Ле́нник:
— васал, що ніс військову службу за земельне володіння [42]
Голдівник, див. васал
• leník
• man
Vassal, liegeman, feudatory