-ї, ж.
1) Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо у творах живопису й скульптури.
2) збірн. Сукупність таких зображень.
••
Музична іконографія — а) систематизований перелік різноманітних художніх зображень, фотознімків, пов'язаних з темою якого-небудь музичного видання; б) втілення музичних сюжетів і тем у творах прикладного мистецтва, тобто будь-який образотворчий матеріал, пов'язаний з музичним мистецтвом.
Галузь історії мистецтва, яка займається описом та інтерпретацією тематичних, змістових і символічних елементів у творах мистецтва; також допоміжна наука, яка вивчає твори мистецтва як історичні джерела.
[ikonohraflja]
ж.
ikonografia
Іконогра́фія, -фії, -фією
Iconography