Значение слова "АФАНАСЬЄВЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СТЕПАНОВИЧ" найдено в 3 источниках

АФАНАСЬЄВЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СТЕПАНОВИЧ

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

АФАНА́СЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ Олександр Степанович

• АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ Олександр Степанович

(справж. прізв. — Афанасьєв)

[ін. псевд. — Невідомий, Лубенец, Пустинник та ін.; 28.II (11.III) 1816, с. Ісківці, тепер Лубенського р-ну Полтав. обл. — 6(18).IX 1875, Петербург]

- укр. і рос. письменник, історик, мовознавець, етнограф. Нар. в сім'ї дрібного поміщика. В 1829 — 35 навчався в Ніжин, ліцеї. Служив у Білгородському уланському полку (1836 — 43), потім повернувся на Україну. У 1843 познайомився з Т. Шевченком, 1845 — 46 супроводив поета в подорожі по Лівобережній Україні. З 1847 служив у канцелярії воронезького губернатора, був редактором неофіційної частини газ. "Воронежские губернские ведомости". Брав участь в етногр. експедиції морського міністерства по півдню Росії. Після повернення з експедиції жив у Петербурзі, засн. газ. "Петербургский листок" (1864), працював відп. ред. сатиричного журн. "Искра" (1873), інспектором шкіл грамотності, завідував музеєм Петропавловської фортеці. В 1831 опубл. в "Украинском альманахе" оповідання "Нежинские греки", 1838 — у журн. "Современник" вірш "Кольцо", в додатку до газ. "Русский инвалид" — уривки з роману "Чугуевский казак". У 40-х pp. надрукував вірші укр. мовою в альманахах "Ластівка" (1841) і "Молодик" (1843). Як поет визначився у 50 — 60-і pp. У 1855 видав у Петербурзі анонімну зб. віршів "Що було на серці", потім публікувався в "Основі". А.-Ч. — один з яскравих представників укр. романтичної поезії 40 — 60-х pp. Найвідомішими є його романсові, інтимні поезії, перейняті щирим почуттям ("Шевченкові", "Прощання", "Безталання", "Є. П. Гребінці" та ін.). Вірш "Скажи мені правду, мій любий козаче" став нар. піснею. А.-Ч. належать прозові твори рос. мовою з провінційного, військового і столичного життя: повість "Бабушка (Деревенские сцены)" (1861), "Очерки прошлого" (ч. 1 — 4, 1861 — 71), роман "Петербургские игроки" (1871 — 72), які мають соціально-критичне спрямування. Його оповідання "Мельница близ села Ворошилова" (1865) позитивно оцінив М. Чернишевський. Написав статтю-некролог "Землякам. Над могилою Т. Г. Шевченка" та "Спогади про Т. Г. Шевченка" (обидва — 1861). Автор праць "Коротка російська історія для простолюду" (1855), "Поїздка на Дніпровські пороги й на Запоріжжя" (1858), "Поїздка по Дністру" (1861), "Поїздка у Південну Росію" (1861 — 63), "Побут малоросійського селянина" (1855), "Дві старовинні малоросійські думи" (1853). Уклав "Словарь малорусскаго нарЂчия" (1855; опубл. частину — до літери "З"), високо оцінений І. Франком, І. Срезневським та ін.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 9. СПБ, 1890 — 93; Українські поезії. Львів, 1912; Поезії. К., 1972.

Літ.: Гнатюк М. Олександр Афанасьєв-Чужбинський. В кн.: Афанасьєв-Чужбинський О. С. Поезії. К., 1972; Франко І. Олександр Степанович АфанасьєвЧужбинський. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 39, К., 1983.

Л. З. Мороз.


найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

(справжнє Афанасьєв)

1816-75, укр. та рос. письменник, фольклорист; супроводжував Т. Шевченка в подорожі Лівобережною Україною; Дві стародавні малоросійські думи, Провінційні нотатки.


найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"
(справжнє Афанасьєв) 1816-75, укр. та рос. письменник, фольклорист; супроводжував Т. Шевченка в подорожі Лівобережною Україною; Дві стародавні малоросійські думи, Провінційні нотатки.
T: 28