Значение слова "DZWONIĆ" найдено в 4 источниках

DZWONIĆ

несов. 1. звонить; ~ przez telefon звонить по телефону;

~ do kogoś звонить кому-л.;
2. звенеть; ● ~ zębami стучать зубами; ~i mi w uszach y меня в ушах звенит;

~ na alarm (na trwogę) бить тревогу

+ 2. dźwięczeć

Czasownik

dzwonić

звонить

бренчать

[дзвонінь]

дзвонити, телефонувати

-nię, -nisz дзвонити, ~ zębami дзвонити (клацати) зубами