У́НТЕРОФІЦЕ́РСЬКИЙ

У́НТЕР-ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е, військ. Прикм. до у́нтер-офіце́р. Баба встала, взялась у боки й прийняла на себе унтер-офіцерську постать (Коцюб., І, 1955, 455). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 452.