АЛЬТРУЇ́ЗМ, у, ч., книжн.
Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати задля інших своїми інтересами; протилежне егоїзм.
Побіда [перемога] альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість [“Захар Беркут” І. Франка], здається нам утопічною і не зовсім натуральною (М. Коцюбинський);
Письменник збагатив художню характерологію української новелістики кінця ХІХ – початку ХХ століття яскравими образами, які є носіями моральних категорій альтруїзму, всепрощення, свободи волевиявлення (з навч. літ.);
Кирило не страждав ні ангельським альтруїзмом, ні місіонерським терпінням (із журн.).
-у, ч.
Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; прот. егоїзм.
Позиція, яка виражається у безкорисливій турботі про інтереси ін. людей, у вчинках, які не продиктовані власними інтересами; протилежність егоїзмові.
[al'trujizm]
ч.
altruizm
Самовідданість, див. труїзм
Altruism, unselfishness
Альтруї́зм, -му, -мові
Altruisme
Altruisme
Altruism