АДОРАЦІЯ

АДОРА́ЦІЯ, ї, ж., заст., книжн.

1. Поклоніння, обожнювання.

Йому лише здавалося, що він під цими поверховими фразами про голосних співаків .. і метких імпресаріо чує не тільки стихійну енергію життя, любов до розкоші і людської адорації, але й любов до життя (М. Грушевський).

2. рел.-церк. У римсько-католицькій церкві – поклоніння, почитання, величання Ісуса Христа у святій євхаристії.

Адорація може здійснюватися як у тиші, так і у вигляді особливого богослужіння з молитвами, піснеспівами, процесіями та іншими обрядовими діями (з наук.-попул. літ.);

Найважливішим елементом адорації є виставляння Святих Дарів: розрізняються виставляння Святих Дарів у дарохранительниці та виставляння Святих Дарів у дароносиці (із журн.).

Адорація:

— обожнювання [29;30,XVIII] А за нею пішли дальші: безпощадна критика артистичної рутини, котерій і взаємної адорації, безоглядне руйнування всього застарілого, шаблонового, всеї конвенціональності та неприродності [XVIII]

— обожнювання, поклоніння [31]