АРХАЇ́ЗМ, у, ч.
1. Застарілий, який не відповідає сучасності, предмет побуту, явище, поняття і т. ін.
У бойківській хаті збереглося чимало архаїзмів. Це нахил дверей до середини, трапецієподібна форма дверей (з наук. літ.).
2. лінгв. Застаріле слово, мовний зворот або граматична форма, що вийшли з ужитку.
Особливо тим цікаві вони [пісні], що майже всі .. новішого походження, якеє доказує бесіда, чиста, без архаїзмів, часом зовсім локально забарвлена (І. Франко);
Литовці являють собою самостійну гілку арійської родини народів. Їх мова зберегла багато архаїзмів і ще й тепер стоїть найближче з усіх живих європейських мов до санскриту (з наук. літ.).
-у, ч.
1) Застаріле явище, пережиток старовини.
2) лінгв. Застаріле слово, мовний зворот або граматична форма, що вийшли з ужитку.
архаї́зм
[архайізм]
-му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў
Archaism; лінгв. an obsolete idiom or word
вживати архаїзми — to archaize
[arnajizm]
ч.
archaizm
Архаї́зм, -му, -мові; -ї́зми, -мів
Arkaisme
Arkaisme
Arkaism