I. МАЙ, МАЮ,

I. Май, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір’є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. Федьк. І. 17. 2) = Клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. Св. Л. 271, 272. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. Св. Л. 272. 3) Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. Ном. № 449. II. Май, нар. 1) Почти. Стали ми оба май у посліді. Федьк. 2) Больше. Вівця… остра… штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. Шух. І. 196. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший. Шух. І. 28. Голова май менша у пструга. Вх. Зн. 34. 3) Май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала. Вх. Зн. 34. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 397.