Значение слова "ПУНДИК" найдено в 8 источниках

ПУНДИК

  найдено в  "Словнику синонімів української мови"

ЛА́СОЩІ мн. (солодкі кондитерські вироби), СОЛО́ДОЩІ мн., СОЛОДЕ́НЬКЕ розм., ЛАГОМИ́НИ мн., розм., СОЛОДНЕ́ЧА розм., ЛА́КІТКА діал., ЛЕГУМІ́НИ діал.; ПУ́НДИК перев. мн., розм., МАНТУ́ЛКИ мн., діал. (перев. про печений виріб). (Марта:) На ласощі розживуться (мати): і прянички, й калачі будуть (С. Васильченко); Лакеї розносили на срібних тацях солодощі та фрукти (П. Кочура); (Варка:) А я тільки б і їла солоденьке! (М. Кропивницький); Везли з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини (І. Котляревський); Просив, щоб сказав (Антошик), чого хоче, то.. не пошкодував би й грошей на лакітки (М. Ю. Тарновський); Дубовий сволок, а на нім Медяники і легуміни (М. Старицький); Корзинка була повна подорожніх пундиків (Л. Яновська); Була оце на ярмарку та купила дітям мантулків (Словник Б. Грінченка).

ЛА́СОЩІ мн. (смачна їжа), ДЕЛІКАТЕ́С, ЛАСЕ́НЬКЕ розм., ЛАГОМИ́НИ мн., розм., ПУ́НДИК перев. мн., розм., ЛА́КОМИНА розм. рідко, ЛЕГУМІ́НИ мн., діал.; ВИТРЕБЕ́НЬКИ мн., розм. (приготовлена незвичайним способом страва). І ласощі все тілько їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі, Пухкі з кав'яром буханці (І. Котляревський); В Японії традиційний делікатес — страви з лопухів (з журналу); Все бажалось їй ласенького та добренького (І. Нечуй-Левицький); А на трьох, самих великих (хурах), всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фіги та маслини (М. Макаровський); Як забагатієте, тоді будете їсти пундики (І. Нечуй-Левицький); Мати завжди підсовувала йому кращий шматок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку, — і все Грицеві (С. Добровольський); Там лакомини різні їли, Буханчики пшеничні білі, кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки (І. Котляревський).

  найдено в  "Словнику української мови у 20 томах"

ПУ́НДИК, а, ч.

1. Різновид печива або пиріжків.

Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: .. Горіхів київських смажених, Полтавських пундиків пряжених І гусячих п'ять кіп яєць (І. Котляревський);

Бабуся поставила на стіл пахучі рожеві пундики, що аж кипіли в маслі (Ю. Збанацький);

Барвінська метушливо взялася розводити в куточку примус, витягла із шафи на тарільці криті серветочкою філіжанки, на другій – пундики (Д. Бузько).

2. перев. мн., розм. Смачна їжа, ласощі.

– Ото великі пани понаїздили в Вільшаницю! Як забагатієте, тоді будете їсти пундики (І. Нечуй-Левицький);

– Чого вам треба? – Нам треба, щоб ви той, щоб ви по совісті робили. Ви он другим даєте всякі пундикі, а нам оселедці та оселедці... Який же тут порядок (В. Винниченко);

– Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! – гукав Бульба услід жінці. Нам не треба пампушок, медяників .. та всяких там пундиків! (О. Довженко).

  найдено в  "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Рід печива або пиріжків.

2) перев. мн., розм. Смачна їжа, ласощі.


  найдено в  "Українсько-російському словнику"
1) (вкусная пища) разг. лакомство; (кондитерское изделие из теста) печенье; (чаще мн. пундики) лакомства; печенье 2) род пирожного
  найдено в  "Большом украинско-русском словаре"


імен. чол. роду

  найдено в  "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, ч. 1》 Рід печива або пиріжків.
2》 перев. мн. , розм. Смачна їжа, ласощі.
  найдено в  "Правописному словнику Голоскевича"

Пу́ндик, -ка; -дики, -ків

  найдено в  "Орфографічному словнику української мови"
пу́ндик іменник чоловічого роду
T: 43