АНТРЕСО́ЛІ, ей, мн. (одн. антресо́ль, і, ж.).
1. Верхній низький півповерх будинку.
За дверима знайомо зарипіли сходи. Хтось підіймався на антресолі (Н. Рибак);
Сиза хмарка диму попливла по кімнаті, до невисокої стелі антресолей (О. Ільченко).
2. Різновид балкона у високому приміщенні.
Від кроків десь нагорі, в антресолях, луна йшла по залі (О. Ільченко).
3. Настил під стелею для зберігання речей.
Микола відшукав на антресолі свої інструменти (Ю. Збанацький);
Іноді там, де це можливо, замість окремої комори для речей влаштовують вбудовану шафу або антресолі, що заміняють комору (з наук.-попул. літ.).
4. Закрита полиця, яку ставлять на верх шафи, серванта, секретера як додаткове відділення.
Шафа з антресолями.
-ей, мн. (одн. антресоль, -і, ж.).
1) Верхній низький напівповерх будинку.
2) Рід балкона у високому приміщенні.
3) розм. Дощатий настил під стелею для зберігання речей.
мн. архт.
mezzanine (sg.), entresol (sg.); (верхній напівповерх) attic storey (sg.)
[antresoli]
мн.
antresola