розм. 1. їжа. На з’їжу чимало дечого купили (Словник Б.Грінченка); Корисна в городі з’їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний). 2. Витрата їжі. – Грошей треба. З їжа велика. Нехай їде заробляти (І.Нечуй-Левицький); [Герасим:] Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не вспієш оглянуться – вже з’їли (І.Карпенко-Карий).
З’ї́жа, -жі, -жі, -жею