ВИРАХОВУВАТИ

ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. — Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив (пан) за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); (Берчиха:) Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, — кажу, — хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).

ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. приблизно); ПІДСУМО́ВУВАТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПІДБИВА́ТИ, РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (перев. із сл. підсумок, рахунок, баланс — підраховувати загальну суму). — Док.: підрахува́ти, обчи́слити, обрахува́ти, облічи́ти, ви́рахувати, ви́лічити, полічи́ти, прики́нути, підсумува́ти, підвести́, підби́ти, розчи́слити. Рівними кроками, напівголоса підраховуючи, пройшов (Кобзар) уздовж і впоперек низину, що прилягала до городів (С. Журахович); І знову Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами (П. Автомонов); По батькові мала (Клавда) кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Ірина Вільде); Він.. обраховує цю силу, щоб інші люди, його товариші, примусили її працювати в машинах, горіти в електричних лампах (М. Трублаїні); Ти не здивуєш, згадавши, що кількості первісних тілець Не облічити (переклад М. Зерова); Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (О. Донченко); Вилічував (Павло) усе до копійки, кому скільки належить внести до складчини (В. Кучер); Довго прикидає (Григір) в умі, скільки-то воно буде коштувати отой ліс на конюшню (Григорій Тютюнник); Часто після заводського гудка вся бригада збиралася у червоному кутку, щоб коротенько підсумувати зроблене за день (П. Кочура); Завершився особливо напружений у житті університету час: приймальна комісія підвела підсумки (Ю. Мартич); — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося. — Баланс підбивали (В. Кучер); Я ж тії гроші розумом розчислю (Словник Б. Грінченка).

ВИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РАХУВАТИ, ую, уєш, док., що і без прям. дод.

1. Лічити, обчислювати що-небудь.

Грицько став згадувати про якусь трудну задачу, став вираховувати її в голові (С. Васильченко);

Вираховує верхівець, скільки часу йому треба їхати (О. Донченко);

Взявши на полиці зошит, сів [Давид] до вікна близько й почав щось у ньому писати: якісь цифри, вираховував щось (А. Головко);

– Самого цукру .. треба було купити, – вирахувала вона, – не менше, як фунтів з п'ять (Ю. Смолич).

2. Утримувати певну суму із грошей, признач. для видачі.

– Він вираховує з мене за кожного барана і кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб);

Бухгалтерія тепер цілу зиму буде вираховувати певну суму із зарплати доглядача (О. Гончар).

3. кого, що, розм. Визначати, розраховувати, усвідомлювати шляхом аналізу, умовиводів, зіставлень і т. ін.

Зловмисник не знав, що у закладі вже працювало кілька оперативників, професійним оком вираховуючи злодія (з газ.);

Тендітна жінка вискочила з під'їзду, швидко сіла в авто. Ти вирахував її лише за адресою... (І. Роздобудько).

недок. вираховувати, док. вирахувати

1) (обчислювати) to calculate, to count up; to reckon, to compute; to count off

2) (утримувати) to deduct

【未】

1) 算出, 计算出来

2) 扣除, 扣下

Адняць

адымаць

Вирахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш

Beräkna

Utregne

Udregne