АВАНТЮРИСТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до авантюри́ст 1.
Круп'як нічого не промовив, але так насмішкувато і злісно блиснув очима, що Крамовий зрозумів: його похвала не приспала допитливого авантюристичного розуму (М. Стельмах);
А Полоса – хитрий, авантюристичний, хвастовитий, самовпевнений (Ю. Мушкетик);
Усіх князів перевищує своєю славою князь Дмитро Вишневецький, по-народному Байда, що справді був видатною людиною, хоч і з великим авантюристичним нахилом (з наук. літ.).
2. Стос. до авантюриста (у 1 знач.), авантюризму.
Це була авантюристична у своїй основі політика “підхльостування”, яка застосовувалась і в промисловості (з наук.-попул. літ.);
Справа, за яку вони взялися, із самого початку була авантюристичною (із журн.);
Якщо вести мову серйозно про їхню програму, то говорити немає про що. Вона утопічна й авантюристична одночасно (з газ.).
АВАНТЮРИСТИЧНИЙ – АВАНТЮРИСТСЬКИЙ – АВАНТЮРНИЙ
Авантюристичний. Який ґрунтується на авантюризмі; властивий авантюристам. Вж. зі сл.: задум, заклик, курс, план, погляд, верхівка, вимога, дія, політика, спроба, суть, тактика.
Авантюристський. Переважно властивий авантюристам, рідше – який ґрунтується на авантюризмі: авантюристський план, авантюристська верхівка.
Авантюрний. Пов’язаний з авантюрою; заст. – пригодницький: авантюрний замір, авантюрний захід, авантюрні дії, авантюрний роман, авантюрна новела.
-а, -е.
Оснований на авантюризмі; власт. авантюристові (у 1 знач.).
Adventurist