АНТРАЦЕ́Н

АНТРАЦЕ́Н, у, ч. Вуглеводень, що добувається а кам’яновугільної смоли у вигляді безбарвних блискучих кристалів: використовується для добування алізарину та інших барвників. — Він наполягав, щоб наша хімічна промисловість запровадила винайдений ним спосіб у себе.. Це підведе нас до видобування антрацену (Шовк., Інженери, 1956, 94). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 51.