ТОРГ¹, у, ч.
1. Дія за знач. торгува́ти 1.
– Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, – сказав Копронідос (І. Нечуй-Левицький);
Не тільки для такого обмінного торгу була вигідна тухольська дорога; вона була також проводом для всіляких вістей про життя громад по однім і по другім боці Бескида (І. Франко);
Він склав найдокладніший звіт про свій торг, а Уляна Григорівна підрахувала кількість товару, прикинула, що по чім, перелічила гроші (С. Добровольський);
Перший раз торг закінчився невдало: у нього відібрали рибу і виштовхнули втришия з казино (Григорій Тютюнник);
// тільки мн. Заняття купівлею і продажем; торгівля.
Він почав гендлювати кіньми, завів торги і дружбу навіть з перекопськими татарами (М. Стельмах).
2. Дія за знач. торгува́тися 1.
Він зліз з тих підрів, поторгувавсь і вдарив Бонковському по долоні, скінчивши торг на двадцяти п'яти карбованцях (І. Нечуй-Левицький);
Тут чекала її ще немила несподіванка, бо хоч знала, що кошичок коштує десять крейцерів, то купчиха заціпила [назвала ціну] п'ятнадцять, і щойно по великім торзі зійшло знов на десять (Н. Кобринська);
Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Яновський);
Лихий і червоний від торгу, він [батько] зразу ж витурив її, хряснув дверима .. і знову почав збивати заломлене, як за рідну матір, віно... (М. Стельмах);
* Образно. Мало як складається в житті! .. Все окупляється на цьому вселенському торзі (Ю. Мушкетик).
3. заст. Ринок, базар.
Прийде хазяїн з торгу, то було й кличе: – А йди лишень, небого! ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого (Марко Вовчок);
Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків, так що швидко раки стали зовсім ні по чому (І. Франко);
Існувала ярмаркова торгівля, коли в певне місце і в певний час сходились усі, кому потрібно було збути свої вироби або придбати вироби інших. Такі ринки називали торгами (з наук. літ.).
4. перев. мн., заст. Аукціон.
Він з торгів законно купляв ділянку і за могоричі вирубував навколо стільки дерев, що не вмістились би і в п'яти ділянках (М. Стельмах).
(1) Без то́ргу – не торгуючись.
Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах);
(2) Обже́рний торг (ряд), заст. – місце на ринку, де продавалися готові страви.
Все це так димувало й пахтіло, аж пробігаючи через обжерний торг, Михайлик навіть зблід, так схотілося їсти (О. Ільченко);
(3) Публі́чний торг (про́даж) – продаж майна з аукціону.
Через скільки годів обидва материні доми ляснули: приказ їх продав з публічного торгу (з мемуарної літ.);
Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (з мови документів).
◇ Встига́ти (поспіва́ти) / всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг див. устига́ти;
Добива́ти / доби́ти то́ргу див. добива́ти;
До то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки див. пі́шки;
(4) Зі свої́ми ко́зами на торг (д) див. су́нутися;
З молотка́ див. молото́к;
Ї́хати (іти́, поверта́ти) з я́рмарку (з то́ргу) див. ї́хати;
(5) Кра́сний торг, заст. – багатий товарами, вдалий торг.
Тепер літо, в полі робота, а наш торг тілько зимою красний (І. Франко);
Су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг див. су́нутися;
(6) Я (ти і т. ін.) до то́го (цьо́го) то́ргу й пі́шки – я (ти і т. д.) дуже радий цьому; я (ти і т. д.) з задоволенням погоджуюся з цим.
– Ні, нехай вже вип'є за мене панич, – одмагалась Ватя. – Як панич, то й панич! Я до того торгу й пішки, – сказав Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький).
ТОРГ², у, ч., розм.
Торговельна організація, установа, що відає торгівлею або певною її галуззю в якомусь районі.
За умови виконання певних правил будь-який підприємець міг стати учасником біржового торгу (з наук.-попул. літ.).
ТОРГ³, пред., розм.
Дія за знач. то́ргнути й то́ргнутися.