КОТЕЛОК

КОТЕЛО́К, лка́, ч.

1. Те саме, що казано́к 3.

На лопаті, що лежала на пустих кулеметних коробках, висів котелок (Григорій Тютюнник);

– В одному ескадроні служили, з одного котелка їли, однією голкою обшивалися (М. Стельмах);

Їжу подавали не в тарілках, а в звичайних солдатських котелках (Ю. Збанацький);

Кiмната. Стiл без скатертини, на столi чотири котелки, ложки.., солдатська фляга (О. Коломієць);

Чай з м'ятою зварили у солдатському плескатому котелку, що був у Івана Сидоровича (М. Циба);

Вiн лежав самотнiй пiд землею, пив з солдатського котелка теплу дощову воду (П. Загребельний).

2. розм. Твердий чоловічий капелюх з опуклим верхом і невеликими полями.

Зсунув [перукар] на потилицю котелок і скучно, як щодня, розглядав вітрину приладів електричних (М. Коцюбинський);

Єврейка недовірливо глянула на цього чепурного панича у візитці й котелкові (Д. Бузько);

Елегантно придержуючи котелка правою рукою, він у лівій покручував паличку з монограмою (М. Йогансен);

Мсьє Енно .. мав на голові легенький котелок з муаровою стрічкою (Ю. Смолич);

Озираючись, пригинцем підкрадався до куреня якийсь панок у котелку (В. Нестайко);

Я носив би лайкові рукавички, краватку-метелик і котелок на голові. Це мені теж би личило (О. Чорногуз).

КОТЕЛОК

(Bowl) — 1. Одна из главных составных частей магнитного компаса. Она представляет собой медный К., в центре которого укрепляется на колонке медная шпилька, оканчивающаяся стальным или иридиевым острием, на котором свободно сидит картушка компаса. Сверху К. закрывается стеклянной крышкой, состоящей из медной круглой оправы с нанесенными на ней градусными делениями от 0° до 359° — азимутальный круг — и вставленного в эту оправу круглого стекла. В зависимости от того, наполнена ли внутренность К. воздухом или жидкостью, К. называется сухим или с картушкою в жидкости. 2. Небольшой сосуд для краски.

Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941

1) уменьш. caldereta f, caldero m, marmita f

2) (головной убор) hongo m, bombín m

3) прост. (о голове) casco m, tiesto m, coco m

котелок варит — la cabeza carbura (funciona como un reloj)

КАЗАНО́К (невелика металева посудина з дужкою та накривкою, в якій варять страву в польових умовах або з якої їдять), КОТЕЛО́К розм., КІ́ТЛИК діал., КОТЕ́ЛИК діал., МАНІ́РКА діал. Весь обід для роти цілком вмістився у кількох казанках (В. Собко); Старшини роздавали котелки, кухлики (Григорій Тютюнник); — Ну, а тепер побачимо, що вони тут варять у тих кітликах (І. Франко); На триніжку над вогнем висів чималий котелик, а в ньому жирно виклекочувалася риб'яча юшка (П. Загребельний); — Та ж служили з ним ще в царських уланах, не одну кашу.. з'їли з одної манірки (І. Ле).