АЛЕ.См. Эль.
АЛЕ́¹, спол. протиставний.
1. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; та, проте, однак.
О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Т. Шевченко);
Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (М. Коцюбинський);
Відкриття робить для нас очевидним те, що існувало завжди, але було непізнаним (наприклад всесвітнє тяжіння) (із журн.).
2. у знач. ім., невідм., с. Обставина, яка заважає чому-небудь; перепона.
Та існувало одне маленьке “але”, яке не дозволило українським діячам, попри всю привабливість польської моделі, розчинитися у польському революційному середовищі (з публіц. літ.).
АЛЕ́², виг.
Уживається для вираження здивування, незадоволення.
– Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. – Але! кому спати, а .. кому ні! – сказав Уласович (Г. Квітка-Основ'яненко);
// ірон. Уживається в знач., близькому до нічого й казати.
[Служебка:] Ото але! Король пастушку свата, .. чому б мені .. не стати панею? (Леся Українка).
АЛЕ́³, част., рідко.
1. пит. Уживається в знач., близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву.
– А почім груші? – По гривні. – Але? (Сл. Гр.).
2. підсил., розм. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото.
Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зледащів (І. Котляревський).
Абара, посыльный Але и Амаде Онхиа.
Абара, посыльный Але и Амаде Онхиа.
приписалъ ѥсмь. микитино дворище. т кому [так!] жь дворищю. къ перемышьльскому. ижь было на двоѥ. але ѩ далъ за одино. Гр после 1349 (ю.-р.);
але то. што жь коли вси. боѩре и землѩне будуть. городъ твердити. тогды тии люди тако же. имѣють твердити. городъ Смотричь. Гр 1375 (ю.-р.).
Виражає протиставний зв'язок між частинами сурядного речення або однорідними членами речення; та, проте, однак.
II виг.Виражає здивування, незадоволення.
III част., рідко.1) Уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву.
2) розм. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото.
3) діал. Цілком, зовсім.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
АЛЕ.См. Эль.
[ałe]
спол., виг., част.
ale, lecz
Вигук подиву, здивовання [IV]
дуже (знак здивування), І що вже ганьбили його, то й але! [Звн 369] [ВЛ]
спол.
but, though
【连】 但是, 可是, 不过, 然而
Але́, але́ж, сп.