АНТИІСТОРИ́ЗМ, у, ч.
Розгляд процесів об'єктивної дійсності з позицій метафізичної концепції вічності й незмінності світу.
Антиісторизм притаманний і Галілеєвому розумінню людського пізнання (з наук. літ.);
Ідеалізм і антиісторизм Томас Гоббс зробив вихідним пунктом усієї своєї суспільної теорії (з навч. літ.).
-у, ч.
Підхід до розгляду процесів об'єктивної дійсності, що виходить з метафізичної концепції вічності й незмінності світу.
[antyistoryzm]
ч.
ahistoryzm