БЛОКА́ДНИК, а, ч.
Людина, яка постійно перебувала в м. Ленінграді під час блокади міста 1941–1944 рр. німецькими військами.
У книзі наведено інтерв'ю та спогади блокадників (із журн.);
// Особливий статус мешканця блокадного Ленінграда, який, згідно із законодавством, дає право на певні пільги.
Уже понад десять років він веде листування з архівами Ленінградської області і не може довести, що є блокадником (з газ.).
м.
(человек, живший в Ленинграде в период фашистской блокады города в 1941-44 гг.) survivant, -e m, f au blocus
-а, ч.
Людина, що перенесла ленінградську блокаду (1941-1944 рр.).
(лицо, пережившее блокаду) superviviente al bloqueo