АЖИТА́ЦІЯ, ї, ж., заст.
Збуджений стан; схвильованість.
Йон був в ажитації та щось з гарячковістю шептав свойому [своєму] сусідові (М. Коцюбинський);
В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Ю. Смолич);
При ажитації спостерігається рухове або мовне занепокоєння, а також вегетативні порушення (блідість, прискорене дихання, серцебиття тощо) (з навч. літ.).
-ї, ж.
1) Хворобливий стан, який проявляється руховим збудженням з афектом тривоги і страху.
2) заст. Збуджений стан; схвильованість.
Ажита́ція, -ції, -цією; -ції, -цій