ВАТАЖО́К, жка́, ч.
1. Керівник ватаги (у 1–3 знач.).
Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав [Іул] (І. Котляревський);
Хто ватажком Піде перед вами, Хто проведе? (Т. Шевченко);
Хоч як дорослі й приховували від неї, а Неля знала: її батько – партизанський ватажок (К. Гриб).
2. Керівник, організатор, людина, яка має авторитет, вплив на інших.
Будівничий, юнак З голубими очима, Бригадир, ватажок Десяти мулярів (М. Нагнибіда);
Рому дедалі відчутніше дратувала Артурова так звана богемність, його відчайдушні пориви провалюватись у діри забуття і вдавати при цьому ватажка плейбоїв (Ю. Андрухович).
3. Вожак тварин.
Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола (І. Нечуй-Левицький);
За кротом потяглася й довжелезна чорна нитка мурах з ватажком попереду (Григір Тютюнник).
ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. (шаноблива назва ватажка). Почувши ім'я буковинського народного ватажка, старий гуцул підвів голову і очі його засвітилися (І. Муратов); Провідник підпілля; Отаман із своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому (І. Нечуй-Левицький); — А Дмитро.. став нашим проводиром (З. Тулуб); Дивлячись туди, легко було уявляти себе новим ватагом опришків у цих темних горах і дебрях (П. Козланюк); Молодий ватажко (Довбуш).. нікого й нічого не боявся (Г. Хоткевич); Пісістрат, проводар мужовладний, На колісницю зійшов (переклад Б. Тена); Вони (стародавні люди) бальзамували своїх царів, старшин та провідців (Ю. Смолич); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього.. оберталися всі його прибічники (Г. Епік); Наклеп на мене зводять, нібито я до всього привідця (В. Кучер); Батько її дійсно був колись батрацьким вожаком під час страйку (О. Гончар).
-жка, ч.
1) Керівник ватаги (у 1-3 знач.); отаман, верховода.
2) Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших.
3) Вожак стада (про тварину).
ватажо́к
[ватажок]
-жка, м. (на) -жков'і/-жку, мн. -жки, -жк'іў
【阳】
1) 首领, 领袖; 头目, 头子
2) 先导马
Boss; fugleman, head, chief, headman; (заводій) ringleader
див. заводей; керівник
Важак
правадыр
Ватажо́к, -жка́; -жки́, -жкі́в