АДЖЕ́, АДЖЕ́ Ж,
Адже́, адже́ ж, нар.
1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Рудч. Ск. ІІ. 21. Адже ти бачила! Шевч. 317.
2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 4.