ЧАБАНУВА́ННЯ

ЧАБАНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чабанува́ти. Розмова потекла жвава та гаряча: про життя вівчарів у цих безлюдних степах біля самого Чорного моря.. Потім перекинулася розмова на чабанування (Рад. Укр., 16.V 1961, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 260.