ЄВА́НГЕЛЬСЬКИЙ

ЄВА́НГЕЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до єва́нгеліє 1. На селі співали півні і чомусь пригадалося євангельське оповідання, як апостол Петро зрікся Христа (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40). 2. Який бере за основу євангеліє (у 1 знач.). П’ятидесятники-трясуни раніше гучно називали себе істинними християнами євангельської віри (Наука.., 8, 1958, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 494.