ЛУШПАЙКА

ЛУШПА́ЙКА, и, ж.

1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін.

Вода важка, в маслянистих плямах, засмічена лушпайками (О. Гончар);

Хай живіт порожній, хай того хліба тиждень не бачило, хай на лушпайках сидить – зате світ бачить, горобців чує! (Є. Гуцало);

Маруся швиденько зварила бульбу в лушпайках, і ми сподобилися на добру вечерю (В. Шкляр);

Довкола ями розкладені оселедцеві голови, риб'ячі кості .. картопляні лушпайки і ще щось таке, що важко навіть назвати (Г. Пагутяк).

2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., легко відокремлюване від зернятка; лузга.

Тут у хаті валялися всякi об'їдки, кiсточки, крихти хлiба i лушпайки з насiння (Панас Мирний);

Літній вітер ганяв по центральних скверах та вулицях хмари лушпайок од насіння (Д. Бузько);

Собака сповзає на цементну долівку і починає відповзати в бік проходу, давлячи своїми змученими грудьми соняшникову лушпайку, недопалки і лотерейні квитки (С. Жадан);

* Образно. Вино вивільняло моє “Я” з лушпайок умовностей, розправляло за спиною невидимі крила (Ю. Винничук).

3. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду і т. ін.) (див. шкаралу́па 1).

Горіхова лушпайка (Сл. Б. Грінченка);

Пропливу! Проживу! – скрізь де хоч, в сірниковій коробці (у лушпайці горіха, як Гамлет) (О. Забужко);

* У порівн. Я тільки взнаю буддійську нірвану, куди ми пірнемо з нашим коханням і повік кохатимемось .. і все вдвох та вдвох, як два горішки в одній лушпайці (І. Нечуй-Левицький).

4. перен., знев., розм. Жінка, дівчина (звичайно невибаглива, легкодоступна).

На Хрещатику в кав'ярні Михайла поплескав по плечі Конопляний в джинсовому костюмі, в білих кросовках, каже, пристав до одної лушпайки з готелю (Є. Пашковський).

ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику). Раптом помітила (Зоня) на письмовому столі біля попільнички помаранчеву шкірку (Ірина Вільде); Темно-зелена оксамитна хвиля ледве просвічувала з-під сміття: шкурки з кавунів, насіння.. напливали від байдаків (Леся Українка); Варвара розрізала великого з тонкою рябою шкурою кавуна (В. Козаченко); В .. карафці плавали лимонні шкуринки (Ю. Збанацький); На дні пляшки бовтаються вибілілі скорини лимона (І. Чендей); Ілько наддер шкоринку з картоплі (М. Стельмах); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками і дружним тріскотом (Я. Качура). — Пор. шкаралу́па.

I

каралуща, лузга, лупесиння, луска, луспа, луспина, лушина, лушпа, лушпак, лушпалини, лушпелина, лушпина, лушпиння, лущина, лущиця, шкаляруща, шкаралупа, шкаралуща, шкаралюпа, шкарупа, шкиралупа, шкиралупина, шкиралуща, шкиралущина, шкиралюща, шкорба, шкоролупа, шкоролупайка, шкорупа, шкорупка, шолупайка, шолупина

II

див. залишок

лушпа́йка

[лушпайка]

-йки^е, д. і м. -йц'і, мн. -айки^е/-айки, -айок

дв'і лушпайки^е

【阴】 外皮; 硬壳; 荚

Картопляні лушпайки 土豆皮

див. лушпиння

Skall

Лузга

Skal

Skal