ШАБЛЯ

ША́БЛЯ, і, ж.

1. Холодна, перев. кавалерійська зброя із зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем.

Несуть пани есаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую (Т. Шевченко);

На столі лежить старовинна зброя: іржаві шаблі, пістолети, стара рапіра, патронташі і інше (С. Васильченко);

Не втне Каїн Абля, бо тупа шабля (Г. Хоткевич);

Шабля ранить голову, а слово – душу (прислів'я);

* Образно. Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі (М. Рильський);

* У порівн. Гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь (М. Коцюбинський);

* Образно. * У порівн. На все життя Ви узяли з собою, Павло Григорович, пісенний дар, Як шаблю золоту – почесну зброю (М. Рильський).

2. перен. Один боєць-кавалерист (при зазначенні кількості бійців).

На подив своїм штабним, Врангель тут же наказав всю кінноту Барбовича – п'ять тисяч шабель – негайно зняти з-під Олександрівська і кинути на Каховку (О. Гончар);

З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Григорій Тютюнник).

(1) Го́ла ша́бля – шабля вийнята з піхов.

Хтось біжить попереду розхристаний, без шапки, з голою шаблею в руках (І. Микитенко);

Оголя́ти / оголи́ти ша́блю див. ого́лювати;

Опері́зувати / опереза́ти мече́м (кинджа́лом, ша́блею і т. ін.) див. опері́зувати;

(2) Туре́цька ша́бля – шабля з дуже вигнутим, серпастим лезом.

Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали .. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча або до кривої турецької шаблі (З. Тулуб).

◇ (3) В шаблі́ – команда йти на зближення з ворогом, вийнявши цю зброю для бою.

ВЕ́РШНИК (людина, що їде верхи на коні), ВЕРХІВЕ́ЦЬ, ЇЗДЕ́ЦЬ, НАЇ́ЗНИК, ВЕРХОВИ́Й, КІ́ННИЙ рідко, ВЕ́РХІВЕНЬ рідко, ВЕ́РШЕНЬ рідко, КОМО́ННИК заст., ВЕРХОВИ́К діал., ЇЗДУ́Н діал.; ДЖИГІ́Т (умілий і вправний їздець); КІННО́ТНИК, КАВАЛЕРИ́СТ, КІ́ННИК розм. рідко (військовий вершник); ГУСА́Р (вершник легкої кавалерії); КІРАСИ́Р іст., РЕ́ЙТАР (вершник важкої кавалерії); ША́БЛЯ (один боєць-кіннотник — при вказуванні на кількість бійців). Тепер Тадикові чітко було видно коня й вершника на тлі нічного неба (Григорій Тютюнник); І в одну мить.. на пригорку з'явились верхівці (І. Нечуй-Левицький); Прозорим льодом по ріці Промчали дзвінко два їздці (М. Бажан); Відбирав я тоді від наїзника Лебедя (коня) і вів його в.. стайню (Ю. Збанацький); Розступились і дали проїхати верховим і ридванові (П. Куліш); Зібрав (Турн) і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав (І. Котляревський); Не перебігли й половини яру, аж перед ними зачорніло кілька верхівнів (Б. Грінченко); — Здоров був, Барило, — озвався передовий вершень (О. Стороженко); Лісом.. їхала дружина вершників. Були це озброєні комонники (Ю. Опільський);- А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, як який їздун (Словник Б. Грінченка); — Джигіти з Саїдом на конях роз'їжджають по кишлаку (І. Ле); Пил шляхами битими в'ється під копитами — бурею кіннотники мчать по стороні (М. Упеник); Двадцять п'ять юних кавалеристів училися сідати, їздити і злазити з коней (І. Багмут); Видно було на стежках і шляхах довкола місточка то одиноких кінників, возових та піших, то цілі валки (І. Франко); Гусари чванились один перед одним дорогими баскими кіньми та кінською збруєю (І. Нечуй-Левицький); Проїхав учвал.. загін кірасирів (Н. Рибак); (2-й гонець:) Полковнику, шляхтичі йдуть на табір наш. Всередині рейтари (О. Корнійчук); Битися до останньої шаблі.

ША́БЛЯ (холодна зброя з кривим сталевим лезом), КЛИНО́К, ША́ШКА розм., КОРАБЕ́ЛЯ заст.; ДОМА́ХА заст. (з дамаської сталі). Блиснула шабля в першого, креснула в другого, ще й в третього клинок... (П. Тичина); — Мого (чоловіка), молодиці, першого вб'ють. Такий на голі шашки полізе (Григорій Тютюнник); Біля боку моталася корабеля, обсаджена самоцвітами (О. Стороженко); — Сашко, а як це"домаху гартує?" — запитав Володя. — Домаха — шаблюка з дамаської сталі (П. Автомонов).

Вид рубаючо-колючої холодної зброї з вигнутим односічним лезом; використовується у змаганнях з фехтування.

ша́бля

[шабл'а]

-л'і, ор. -ле^ийу, мн. шабл'і, шабел'

дв'і шабл'і

【阴】 马刀, 军刀

◇ Схрестити шаблі 转 争论起来, 争执起来

[szabl'a]

ж.

szabla

Sabre, sidearms; амер. saber

Ша́бля, -лі, -лею; шаблі́, -бе́ль

Sabel

Sabre

Sabel

Sabel