ЩА́СНИЦЯ, і, ч. і ж., розм.
Те саме, що щасли́вець, щасли́виця.
Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Марко Вовчок);
Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця (прислів'я).
ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯ ч. і ж., розм. Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів'я); Як вродилась щасниця, так поправиться і п'ятниця (прислів'я).
-і, ч. і ж., розм.
Те саме, що щасливець, щасливиця.