Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ.Поспелов Е.М.2001.
Словарь современных географических названий. — Екатеринбург: У-Фактория.Под общей редакцией акад. В. М. Котлякова.2006.
ВОЛЫ́НЬ
• "ВОЛЫНЬ"
- громад.-політ. і літ. газета. Видавалась у Житомирі 1882 — 1917 двічі, з 1886 — тричі на тиждень, з 1888 — щодня. Висвітлювала явища і події місцевого життя, вміщувала матеріали про гастролі театр. труп, зокрема рецензії на вистави за п'єсами І. Карпенка-Карого, М. Старицького, М. Кропивницького, М. Горького та ін., друкувала статті до ювілеїв О. Пушкіна, Т. Шевченка, твори В. Стефаника. Прогресивний, демократичний характер "В." був значною мірою зумовлений співробітництвом у ній передових письменників і публіцистів. З кінця 1897 по березень 1898 в редакції газети працював М. Коцюбинський, який вів розділ "Світло і тіні російського життя", публікував оглядові матеріали. У 1896 — 1900 співробітником "В." був Г. Мачтет. Протягом 1895 — 97 тут систематично друкувалися твори О. Купріна, який у цей час жив у Житомирі. В газеті публікувалися оповідання І. Франка в перекладі рос. мовою. Авторами "В." були також письменник В. Кравченко, етнограф Л. Штернберг, художник В. Казановський.
П. В. Білоус.
Волынь - историческая обл. IX-XVIII вв. на СЗ. Украины, включает совр. территорию Волынской, Ровенской, Житомирской, сев. частей Хмельницкой и Тернопольской областей. В XIV-XVIII вв. - в составе Польши, с 1795 г. - России. С 1920 г. зап. Волынь - ч. Польши, вост. - Украины; в 1939 г. зап. ч. присоединена к УССР. Главные города: Житомир, Луцк, Ровно. |
Rzeczownik
Волынь
Wołyń