Арахіс (земляний горіх) — Arachis hуpogaea L. (грец. Arachos — назва незнайомої рослини + hypogaeus — підземний) — однорічна трав’яниста рослина родини Бобових (Fabaceae); рос. назва: арахис подземный, арахис культурный, земляной орех. Має галузисте прямостояче або лежаче стебло зі складними парно-перистими листками на довгих черешках. Квітки арахісу яскраво-жовті або оранжеві, містяться у пазухах листків. У верхній частині рослини вони безплідні, у нижній — утворюють плоди. Тичинки двобратні. Після запліднення оцвітина і тичинки відпадають, а квітконіжка із зав’яззю видовжується, потім загинається донизу і росте вниз, заглиблюючись у ґрунт на 8–10 см. Після цього вона припиняє рости, а із зав’язі формується плід — геокарпічний циліндричний біб, з перетяжкою або колоноподібний, з двома насінинами. Поверхня плода сітчаста, з виступаючими жилками. Оплодень пухкий, легкий, насіння без ендосперму, з великим вмістом жирної олії (до 55%) і білка (25–30%). Батьківщина арахісу — Бразилія. Його промислові плантації знаходяться в Північній Америці, Індії, Китаї. Арахіс культивується у Закавказзі, на Північному Кавказі, в Середній Азії. Цвіте в кінці червня — на початку липня, плоди дозрівають у вересні–жовтні.
Плоди (насіння) арахісу містять жирну олію, до якої входять: гліцериди жирних кислот (арахісової, стеаринової, пальмітинової, гіпогеєвої, олеїнової, лінолевої, лауринової, міристинової, бегенової, ейкозанової й церитинової); глобуліни (до 17%), вітаміни А, D, Е, РР, В, біотин, органічні кислоти, зокрема пантотенову, цукри, бетаїн, холін, алкалоїд арахін; мікроелементи (залізо, кобальт, цинк, калій, магній, кальцій, йод, фосфор); у траві виявлені амінокислоти.
Використовують арахісову олію для виготовлення емульсій, мазей, для розчинення лікарських речовин (камфори, гормонів). Свіжі й підсмажені плоди використовують для лікування гемофілії, діатезу дітей, як дієтичний продукт при діабеті. Насіння й олія широко використовуються в харчовій промисловості та техніці. В арахісі білка більше, ніж в усіх сортах м’яса.
Энциклопедия пищевых лекарственных растений / В.К. Лавренов, Г.В. Лавренова, В.Д. Онипко. — М., 2001; Муравьева Д.А., Гаммерман А.Ф. Тропические и субтропические лекарственные растения. — М., 1983; Лекарственные свойства сельскохозяйственных культур / Отв. ред. М.И. Борисова, С.Я. Соколова — Минск, 1985.
