Значение слова "РУБІЖ" найдено в 27 источниках

РУБІЖ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

РУБІ́Ж, бежу́, ч.

1. Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось;

// Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею.

Пункт той [оборони] був не звичайний. З нього контролювалась єдина в цьому районі переправа через водний рубіж (Іван Ле);

Від ріки до Ярослава відстань велика, та ліс рубежем став між двома противниками (А. Хижняк);

// перен. Те, що відділяє одне від одного (перев. у часі); грань.

25 років – своєрідний рубіж, після якого активність обміну речовин знижується що десять років по сім-вісім відсотків (з наук.-попул. літ.);

Увагу письменника [О. М. Горького] привернуло широке, багатостороннє відтворення життя Росії на рубежі двох епох (з наук. літ.);

// перен. Межа або ступінь розвитку, діяльності кого-, чого-небудь.

У славі правди світової Ти [Україно] йдеш до рубежів нових! (М. Рильський).

2. Державний кордон.

Наша дружба простирає своє проміння за рубежі Вітчизни (М. Рильський).

3. Лінія оборони, укріплень, місце розташування війська, передова позиція.

Донець, Донець! Тобі судилось стати в великій битві двічі рубежем (І. Гончаренко);

Рубежем була нам скеля кожна, Ми в боях – надією жили (Л. Дмитерко);

– Бійці атакували просто з ходу проміжний рубіж противника (П. Панч);

Кожному з відступаючих Дніпро уявлявся в ці дні рятівним рубежем (О. Гончар);

– За річкою у нас чудові позиції. Та фронт піхоти відсунувся. Річка стала рубежем, передовою позицією (Іван Ле);

Затишшя? Укріплюй свої рубежі! Затишшя? Пристрілюй окопи чужі! (І. Нехода);

Ворог був відкинутий на вихідні рубежі (з навч. літ.).

△ (1) Вогневи́й рубі́ж – лінія ведення вогню (у 6 знач.).

– Ану, сестрице, дай напиться, Солдату душу освіжи, Бо в нас гарячая водиця На вогневому рубежі (М. Нагнибіда).

○ (2) За рубеже́м, у знач. присл. – за кордоном.

Роки перебування української письменниці за рубежем досить повно висвітлені дослідниками творчості і біографії Марка Вовчка (з наук. літ.);

Кращі його [Гончара] книги вийшли багатьма виданнями в нашій країні і за рубежем (з наук. літ.).


найдено в "Словнику синонімів української мови"

КОРДО́Н (межа, що розділяє території двох держав), РУБІ́Ж, МЕЖА́ розм.; ЛІ́НІЯ заст. (перев. з укріпленнями). — Прямо на кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (О. Довженко); — Козаче, глянь: он віддалі Рубіж Московської землі (М. Бажан); Протікає цей Іпель десь там на півночі Угорщини на межі з Чехословаччиною (О. Гончар); Взятий до війська від ріллі, вислужив (Спориш) при лінії одним тягом дванадцять літ (І. Франко).

МЕЖА́ (допустима норма чогось дозволеного; останній, крайній ступінь чогось), ГРАНЬ розм., ГРАНИ́ЦЯ розм., ПРУГ перев. із сл. останній розм., РУБІ́Ж, ПОРІ́Г, РУБІКО́Н книжн. Марія постійно себе переконувала, що вона вродлива, розумна, здібна, добре вихована, що вона при бажанні в будь-який момент може вийти заміж за людину шляхетного роду. Це завжди було найвищою межею пожадань представниць її соціального клану (М. Слабошпицький); Найміцніший сплав сталі має межу витривалості, критичну грань (С. Чорнобривець); З її чоловіком ми говорили чимало, все в границях гречності (І. Франко); Катеринині сльози, Катеринине горе — все ставало на тім останнім прузі, за котрим уже немає розради, немає прощення (Ю. Мушкетик); Поріг дитинства вона вже переступила, не дитина (І. Ле); На рубежі двох епох; Він став на якімсь рубіконі життя (І. Франко).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-бежу, ч.

1) Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось. || Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею. || перен. Те, що відділяє одне від одного (перев. у часі); грань. || перен. Межа або ступінь розвитку, діяльності кого-, чого-небудь.

2) Державний кордон.

3) Лінія оборони, укріплень, місце розташування війська, передова позиція.

••

Вогневий рубіж — лінія ведення вогню (у 6 знач.).



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-бежу, ч. 1》 Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось.
|| Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею.
|| перен. Те, що відділяє одне від одного (перев. у часі); грань.
|| перен. Межа або ступінь розвитку, діяльності кого-, чого-небудь.
2》 Державний кордон.
3》 Лінія оборони, укріплень, місце розташування війська, передова позиція.
Вогневий рубіж — лінія ведення вогню (у 6 знач.).

найдено в "Українсько-англійському словнику"

(межа) border, boundary; військ. line; level of development (achievement)

рубіж атаки — військ. assault position

на рубежі 80-х і 90-х років — in the late 1980s and early 1990s


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


(кого/чого) імен. чол. роду1. лінія, межа, що відділяє від чогось2. державний кордон3. лінія оборонирубеж

¤ за рубежем -- за рубежом

¤ вогневий рубіж -- огневой рубеж



найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

рубі́ж

[руб’іж]

-беижу, ор. -беижем, м. (на) -беиж'і


найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】

1) 边界, 边境; 界线

За рубежем 在国外

3) 线; 地区


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
лінія, межа, кордон, (лінія перелому) рубікон, злам, поріг, п! ВОДОДІЛ; П. грань; мн. РУБЕЖІ, фр. обрії .
найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Межа, кордон, див. границя


найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Рубі́ж, -бежу́, -же́ві, -же́м; -бежі́, -жі́в


найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{рубі́ж} -беижу́, ор. -беиже́м, м. (на) -беижі́.
найдено в "Украинско-русском политехническом словаре"
астр.; матем.; физ. граница (рубеж)
найдено в "Українсько-російському словнику"
1) рубеж, граница 2) воен. рубеж
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
рубі́ж іменник чоловічого роду
найдено в "Украинско-английском бизнес словаре"
(етап проекту) milestone.
T: 39